Психологія дітей: як знайти потрібний підхід і не робити помилок
Кожна дитина – це індивідуальна особистість, зі своїми звичаями, характером, зі своїми достоїнствами і недоліками. Діти, як і дорослі, народжуються з різними темпераментами. Є дітки сангвініки, а є холерики. Вони часто дуже емоційні і непосидючі. Бувають дітки флегматики, дуже спокійні, іноді закриті і неговіркі, ну і, звичайно ж, народжуються і меланхоліки – вічні плакси. До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід і особливі методи виховання. Характер – це така специфічна особливість людини, яка впливає на поведінку і вчинки. Не секрет, що характери бувають як хороші, так і погані. Так от, якщо у вашої дитини складний характер, вам доведеться бути особливо уважним до його виховання.
Як Екзюпері сказав: «ми Всі родом з дитинства», тому якщо ви пам'ятаєте свої дитячі бажання, мрії, свою поведінку, образи, це допоможе вам у вихованні власної дитини.
Ніхто не підкаже Вам, як правильно виховувати саме вашу дитину. Ви просто повинні бути другом своїй дитині, ви повинні його слухати і чути, дарувати йому свою увагу і любов. Існує декілька найпоширеніших помилок, які допускають батьки. Саме вони згубно впливають на поведінку вашої дитини в майбутньому.
Ніколи не застосовуйте насильство в якості покарання. Багато батьків вважають, що вдарив дитину по попі або рукам, вони зможуть уникнути подальшого непослуху. Насправді дана модель поведінки дає дитині розуміння, що якщо хтось щось робить не так, то його можна вдарити. Засвоївши це правило, він може почати бити вас або інших дітей. Насильство завжди породжує інше насильство, тому всі конфліктні ситуації намагайтеся вирішувати мирно. В якості покарання використовуйте більш спокійні та врівноважені методи.
Зберігайте спокій за будь-яких обставин. Часто дитина поводить себе не так, як би нам хотілося. У дітей часто проявляється агресія, вони плачуть і кричать, якщо не отримують бажаного. Головне в подібних ситуаціях не почати у відповідь кричати на дитину, адже криком ви тільки погіршете ситуацію. Постарайтеся відволікти дитину і налаштувати його на позитивну хвилю. Звичайно, у сучасних мам часто розхитані нерви і іноді дуже складно впоратися з емоціями, коли дитина вередує, плаче або б'ється. Але, все ж доросла людина на відміну від дитини здатна контролювати сплески своїх емоцій. Подавайте правильний приклад.
Ніколи не сваріться з чоловіком/дружиною/свекрухою при дитині. Завжди пам'ятайте, що ви є прикладом для наслідування і дитина схильна повторювати за Вами.
Не дозволяйте собою маніпулювати. Діти – головні маніпулятори і перевершити їх у цьому не може ні один дорослий. Часто мами бояться дитячих істерик і готові на все заради того, щоб їх усунути. Кожна дитина рано або пізно починає усвідомлювати, що своїми сльозами він може домогтися багато чого. Ви повинні припиняти цю поведінку своєю байдужістю. Багато мам бояться громадської думки, і тому на людях задовольнять кожне прохання дитини, лише б він не впав на підлогу і не заплакав. Але це не правильна поведінка, адже ви робите гірше тільки собі і своїй дитині. Іноді можна дозволити дитині лягти на асфальт, нехай він зрозуміє, що це неефективно і тоді ви назавжди позбудетеся від такого поняття, як істерика.
