Методика виховання за Монтессорі: плюси і мінуси
Все більший інтерес отримує методика занять з дитиною Марії Монтессорі, яка була педагогом-новатором, жила в першій половині XX століття, і стала ініціатором даного педагогічного напряму. Даний метод виховання пройшов перевірку часом і практично всі учні, які навчалися за цією методикою стали успішними людьми.У цій методиці - безмежна віра в неповторність, унікальність кожної дитини, которийімеет власний план розвитку відповідно зі своїми талантами, уподобаннями, способами і шляхами освоєння навколишнього світу.
На переконання Марії Монтессорі, з дитиною потрібно займатися і виховувати в ньому те, що він у своєму віці може усвідомлювати і робити, зокрема: період розвитку мови (від 0 до 6 років), період сприйняття порядку (0 до 3 років), період сенсорного розвитку (від 0 до 5, 5 років), період сприйняття маленьких предметів (від 1,5 до 2,5 років), період розвитку рухів і дій (від 1 до 4 років) і період розвитку соціальних навичок (від 2,5 до 6 років). Виховання дитини має бути своєчасним і супроводжуватися прив'язкою до даної періодизації сприйняття, адже дитина повинна мати природну тягу до знань, тільки в правильній організованому середовищі.
Методика виховання за Монтессорі: плюси і мінуси
Основними принципами даної методики є індивідуальний підхід до дитини, тобто дитина самостійно вчиться вибирати і займатися тим, чим йому подобається, сам ставить собі часові рамки, скільки часу він хоче приділяти того чи іншого предмету, а процес навчання повинен проходити у формі гри і стимулювати активність дитини, дотримуючись наступне правило: «Допоможи мені це зробити самому».
Центром методики є тріада: «Вихователь - Дитина - Середовище». У цій тріаді дитина займає ключову роль, він навчається в основному за допомогою спеціально розроблених Монтессорі-матеріалів. У Монтессорі-матеріалах закладена можливість самоконтролю: дитина сама бачить свої помилки, і дорослому не потрібно вказувати на них.
Марія Монтессорі фото
Вихователь (Монтессорі-вчитель - назва педагога, працюючого з даною методикою) дає можливість дитині пізнавати світ у собі самому. Роль вчителя полягає не в навчанні, а тільки в керівництві самостійної діяльності дитини. Завдання Монтессорі-вчителя - допомогти дитині організувати свою діяльність, піти своїм унікальним шляхом, реалізувати свій потенціал повною мірою.
Дуже важливі педагогічні прийоми, яким повинні навчитися Монтессорі-вчителя. У методиці Монтессоринет класно-урочної системи, замість шкільних парт - легкі переносні столи і стільці або килимки, на яких займаються на підлозі. Монтессорі-вчитель не є центром класу, як і в традиційній школі. Він не сидить за столом, а проводить час в індивідуальних заняттях з дітьми. Монтессорі-вчитель втручається в діяльність дитини тільки тоді, коли це необхідно. А поле для діяльності у дитини в групі Монтессорі повинне бути величезним. Для цього створено навчальний простір, який знаходиться в п'яти зонах розвитку: вправи практичного життя, сенсорна, мовна, математична зони, а також область космічного, або природного виховання. Важливим елементом є те, що усі дидактичні матеріали повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів. Під час занять дитина повинна сам собі вибрати зону і матеріал, з яким він бажає працювати.
Ця методика є універсальною, і допоможе вашій дитині розвинути увагу, творчість, логічне мислення, фантазії, моторику тощо. Під час занять велика увага вихователем має приділятися взаємодії між дітьми, щоб навчити їх допомагати, поважати один одного, співпереживати, врешті-решт домагатися свого в дитячому колективі.
Дуже важливо, що в цій методиці немає системи примусу і покарань, тобто дитина вчитися легко, невимушено, у своєму природному темпі, що в кінці дає можливість стати гармонійним і повноцінною людиною.
