Психологія дітей дошкільного віку
C педагогічний точки зору, прояв самостійності пов'язана з діяльністю або готовністю до неї, т. e. самостійність є спосіб організації людиною своєї дії та діяльності. Це пов'язана з вихованням і навчанням дітей, в точності c необхідністю вирішення проблеми підготовки підростаючого покоління до умов життя в сучасному суспільстві, практико-орієнтованим підходом до організації виховно-освітнього процесу. Складно? Психологія дітей шкільного віку ще складніше.
Психологія дітей дошкільного віку
В педагогіці вважається, що діти в процесі виховання і навчання в дитячому саду повинні навчитися самостійно ставити цілі і завдання своєї діяльності, аналізувати ee умови, формулювати проблеми і гіпотези. A також, діти повинні вчитися припускати варіанти вирішення проблемних ситуацій і знаходити для цього кошти, долати розбіжності, організовувати і коригувати хід як індивідуальної, так і спільної діяльності, досягнення позитивного результату.
Інтерес до даної проблеми обумовлений тим, що прагнення до самостійності властиво маленьким дітям. Це внутрішня потреба зростаючого організму дитини, яку необхідно підтримувати і розвивати.
Психологія дітей дошкільного віку
Отже, самостійність — це поступово розвивається якість особистості, висока ступінь якого характеризується прагненням до вирішення завдань, також уміння поставити мету діяльності, здатність утримувати в пам'яті кінцеву мету дії і організовувати свої дії в руслі її досягнення; здатність здійснювати тією чи іншою мірою складності дії без сторонньої допомоги, співвідносити отриманий результат c вихідним наміром.
Психологія дітей дошкільного віку
Відомо, що передумови самостійності закладаються приблизно на 2–3-му роках життя, коли дитина починає відносно вільно пересуватися на невеликих просторах і вже може в якійсь мірі самостійно задовольняти деякі зі своїх основних потреб. Крім того, він починає добиватися задоволення своїх потреб усередині родини та інших соціальних групах.
(1).jpg)
