Особливості психології дітей 7-8 років
Період раннього шкільного віку є однією з найскладніших у процесі виховання та розвитку малюків. Психологія дітей 7-8 років така, що їм доводиться адаптуватися до нових умов – шкільно життя, звикати до певних обов'язків, ритму, розпорядку, пов'язаній з навчальним процесом.
З початком шкільного періоду життя малюка, його емоційний розвиток значно залежить від того досвіду, який дитина отримує поза домашніх стін. Страхи малюка відбивають його сприйняття зовнішнього світу, горизонти якого тепер значно розширюються. Незрозумілі і вигадані страхи минулих років замінюються новими, більш усвідомленими: візити до лікаря, природні явища, стосунки з однокласниками. При цьому страх схильний приймати форму тривоги чи хвилювання.
У цей період діти прагнуть зайняти певні позиції в системі відносин класу. На емоційний стан маляти все більше впливають його стосунки з однокласниками, а не тільки успіхи в навчанні і відносини з вчителями. На момент приходу до школи відносини дітей керуються в основному нормами «дорослої» моралі, тобто успішністю в навчанні, виконанням вимог дорослих.
Дітей 7-8 років схильні до прояву безпосередності і довірливості. Батьки повинні розуміти і приймати ці особливості, дбайливо ставитися до проявів щирості, прямолінійності в розмовах і вчинках дитини. При цьому процес навчання в школі і пов'язане з цим посилене інтелектуальний розвиток створює основу для більш досконалого формування естетичних і моральних почуттів у малюків, для тонких переживань, що виникають при спілкуванні з природою, творами мистецтва, літератури, живопису, музики, а головне - з людьми. Ці особливості психології дітей 7-8 років вимагають особливого ставлення з боку дорослих – вчителів і батьків.
В цей період у дитини можуть проявитися ознаки кризового періоду – манірність, непослух, кривляння. Ці якості малюк починає проявляти майже у всьому, від вибору одягу, закінчуючи виконанням роботи по дому. Багатьом батькам знайома ситуація, коли вони годинами вмовляють малюка зробити що-небудь, наприклад, прибрати в кімнаті, а той демонстративно ігнорує прохання, сперечається. Це і є одне з яскравих проявів так званої кризи 7 років.
Процес виховання дітей 7 років, які переживають кризовий період, повинен бути заснований на принципах підтримки дитини, виявлення розуміння, але в той же час жорсткості і непохитності рішень дорослого.
Взаємодія з дитиною, що переживають кризу 7 років, не повинно мати переважний характер. Адже саме протест проти волі батьків є основою дитячого непослуху. Тому зайве авторитарний стиль виховання може лише погіршити ситуацію. Дитина замкнеться, почне віддалятися від дорослого.
Рекомендації для батьків дітей 7-8 років
Основна вимога дитини в цьому віці – трохи більше свободи, самостійності у поведінці, прийнятті рішень. Дайте дитині бажане, проявіть підтримку його прагненням розвивати свою самостійність і незалежність.
Застосуйте самоконтролю як у навчальному процесі, так і в питаннях господарсько-побутового характеру. Як інструменти самоконтролю використовуйте щоденники – читання, поведінки, спортивних тренувань, роботи по домашньому господарству. Малюк повинен вчитися планувати і контролювати свої дії.
