Особливості соціального розвитку дитини

Як відомо, людина – істота соціальна. Від народження ми вчимося взаємодіяти з соціумом, тому соціальний розвиток дитини – найважливіша складова загального розвитку особистості.

Соціальне середовище розвитку дитини
Середовище проживання дитини можна умовно поділити на природне (географічне), соціальне і домашнє, кожне з яких відіграє певну роль у процесі розвитку та виховання дитини. Соціальне середовище як сукупність суспільних і психологічних умов, у яких людина живе і з якими постійно стикається, позначається на її розвитку найбільшою мірою. Тому потенційні можливості навколишнього середовища слід уміло використовувати в процесі виховання.

У середовищі людина соціалізується. Соціалізація - процес двобічний: з одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, установки, властиві суспільству й соціальним групам, до яких він належить, а з іншого - активно залучається до системи соціальних зв'язків і набуває соціального досвіду. Мета соціалізації - допомогти людині вижити в суспільному потоці криз і революцій: екологічній, енергетичній, інформаційній, комп'ютерній тощо, оволодіти досвідом старших, зрозуміти своє покликання, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення в суспільстві.

Дитина на відміну від дорослих - своєрідний організм, в якому відбуваються певні зміни в будові, функціях його тканини і органів у процесі зростання і розвитку. Для дітей різного віку потрібно створювати диференційовані умови навколишнього середовища. Харчування, виховання, а також профілактика захворювань повинні відповідати віковим особливостям дітей. У практичній діяльності, враховуючи вікові морфологічні та функціональні особливості, слід застосовувати індивідуальний підхід до них.

Щаблі соціального розвитку дитини
Перше поняття про соціум та правила взаємодії в ньому малюк, звичайно ж, отримує в сім'ї. Сім'я – це, в першу чергу, соціальний інститут, який знайомить дитину з поняттям «суспільство», «взаємодію з іншими людьми», «спілкування».

Далі, коли малюк трохи підростає, його чекає новий етап, новий щабель соціального розвитку – дитячий садок. На відміну від сім'ї, де малюк в основному взаємодіяв зі своїми батьками, в садку йому необхідно буде вчитися взаємодіяти з іншими дітьми. Саме в садку дитина отримує найважливіші навички спілкування в колективі однолітків, які допоможуть йому на новому етапі свого соціального розвитку – у школі.

Школа – це найважливіший з етапів життя та нормального розвитку дитини. Крім навчального процесу, отримання знань, навичок і умінь, дитина отримує цінний досвід взаємодії в колективі – класі. Малюк вчиться працювати, досягати певних результатів в умовах конкуренції між дітьми, під впливом значимих у житті дитини дорослих – вчителів. Крім цього дитина отримує навички колективної роботи, вчиться виконувати завдання спільно, досягати загального результату.

У ході свого соціального розвитку дитина знайомиться з такими поняттями як «дружба», «колективна відповідальність», «загальне благо», «єдина мета», об'єднуюча ідея» і т.д. Це сприяє тому, що дитина розвивається як особистість і як частина суспільства, шукає своє місце і роль у соціальному оточенні – середовищі.