Особливості емоційного розвитку дитини

Емоційний розвиток дитини, розвиток емоційної культури малюка як важливої складової його соціальної компетентності набуває особливу увагу з боку педагогів і психологів. Сучасні тенденції розвитку теорії та методики дошкільної освіти свідчать, що розвиток емоційної культури як здатності до співпереживання і співчуття є найважливішим компонентом етичного розвитку дітей.

Особливості емоційного розвитку дитини дошкільного віку
Безперечний факт, що найбільш сприятливим для розвитку емоційної сфери дитини є дошкільний період. При цьому розумовий розвиток дитини тісно пов'язаний з емоційною сферою малюка, світом його почуттів і переживань. В сучасній дошкільній психології та педагогіці проблема емоційного розвитку дитини визначена як одна з пріоритетних. Аналізуючи процес розвитку емоцій дітей, різні дослідники визначили, що:
1. емоції дитини дошкільного віку визначаються його відношенням до тих або інших явищ,
2. внаслідок побічності емоцій дитини вони стають більш контрольованими, узагальненими і усвідомленими,
3. інтенсивний розвиток вищих почуттів дитини відбувається у процесі виконання різних видів діяльності: трудової, продуктивної, ігровий.

Дитячий театр як інструмент емоційного розвитку дитини
Серед різних способів розвитку емоційної культури у дітей особливої уваги заслуговують театралізовані ігри (дитячий театр), які є свого роду школою емоцій людина і людського спілкування. Театралізована діяльність є імпровізаційної, виступає як індивідуальний творчий процес дитину і поєднує різні за характером творчі принципи: продуктивний, виконавчий, оформительный. Педагогічні можливості театралізованої діяльності досить широкі, оскільки: 

1. театралізована діяльність - це, в першу чергу, ігрова діяльність, в якій дитина, в силу специфічних особливостей даного заняття, повинен тонко відчувати емоційний стан персонажів, займати позицію співчутлива героя або глядача;
2. обов'язковим елементом театралізованих ігор є ігровий образ, який вимагає від дитини не тільки зовнішнього перевтілення, а й емоційного переживання, входження в зміст виконуваної ролі;
3. театралізоване дійство – це системний процес, який вимагає від дітей ознайомлення з літературною основою (сценарій) майбутнього спектаклю, супроводжується аналізом сюжету і вчинків героїв, обговоренням стратегії їх поведінки.