Психологія дітей 3-4 років: чому малюк лається
Багатьох батьків приводять в справжній жах погані слова, сказані їх малюком. Але звідки у дитини з'являється знання лайки і бажання її використовувати? В чому особливості психології дитини 3-4 років, які сприяють повторенню «не красивих» слів?
Розвиток дитини 3-4 роки супроводжується активним розвитком мовлення, малюки в цей період немов губка вбирають кожне почуте слово. І якщо буквальний сенс почутого не завжди зрозумілий дитині, то ось емоційний окрас і інтонацію, з якої, як правило, звучить лайка, дитина вловлює відмінно. Тому лайливі слівця так врізаються в пам'ять малюка, він розуміє, що якщо трапилася якась неприємність (наприклад, іграшка впала, розбилася чашка або мамина ваза), треба сказати таке-то слово, а в суперечці з батьками, пояснюючи своє обурення – таке-то слово.
Часто вживання поганих слів є способом залучення уваги дорослого. Малюк намагається достукатися до батьків – ось він я, подивіться на мене, візьміть на руки, пограйте, обійміть. У своїй спробі звернутися дитина використовує погане слово несвідомо, не бажаючи при цьому когось образити, він не вкладає зрозумілий дорослому сенс у сказане. Ще однією причиною вживання «не красивих» слів дитиною є спроба наслідувати дорослим. Малюк чує батьків, наслідує їх манеру говорити, вести себе. Не дивно якщо слідом за татом або мамою він починає лаятися. Хто ж у цій ситуації винен? Звичайно ж, дорослий, який дозволив собі вимовити лайка в присутності дитини.
Як усунути причини лихослів'я та боротися з проблемою? Почніть з себе. Припиніть вживати лайку в присутності дитини, слідкуйте за власною промовою невпинно. Переставши чути погані слова, малюк припинить їх вживати. Не сваріть малюка за сказане, так ви ще більше привернете увагу до поганого слова. Постарайтеся не проявити здивування чи обурення, почувши лайку від дитини. Допоможіть малюкові знайти слово, яке буде адекватним замінником лайливого. Навчіть його додавати емоційні фарби та інтонаційні нотки до правильним, красивими словами.
