Особливості розвитку мовлення молодших школярів
Оволодіння рідною мовою як засобом і способом спілкування і пізнання є одним з найважливіших придбань дитини в шкільному віці, тому питанням розвитку мовлення молодших школярів необхідно приділяти особливу увагу.
Розвиток мовлення молодших школярів, збільшення словникового запасу, знайомство з багатствами рідної мови - основні елементи формування особистості, освоєння вироблених цінностей культури суспільства, в якому росте і розвивається дитина. Ці елементи нерозривно пов'язані з інтелектуальним розвитком, моральним, естетичним вихованням і є пріоритетним у процесі вивчення рідної мови школярами молодших класів.
З допомогою мови учні знайомляться з навчальним матеріалом, спілкуються один з одним, впливають один на одного і впливають на себе в процесі розвитку. Чим активніше молодші школярі вдосконалюють свою мову, розвивають свій словниковий запас, тим вище рівень їх пізнавальних здібностей і краще результати навчально-виховного процесу.
Процес навчання в школі сприяє формуванню та розвитку мовлення учнів молодших класів. На уроках викладач ставить завдання перед школярами навчитися давати повні і розгорнені відповіді на питання, розповідати за планом, не повторюватися, говорити правильно, повними, грамотними пропозиціями, зв'язно переказувати значний за обсягом текст. Передача розповідей, висновок і формулювання правил будується як монолог. У процесі навчальної діяльності учні повинні оволодіти довільною, активною, програмованою, комунікативною і монологічною промовою.
Письмова мова і її роль в розвитку мовлення молодших школярів
Величезну роль у розвитку мовлення молодших школярів відіграє оволодіння листом, письмовій грамотою. У процесі навчання дитина аналізує склад слова, добирає спільнокореневі, схожі слова, змінюючи сенс слова шляхом підстановки префіксів або суфіксів. Таким чином, молодші школярі освоюють лексику рідної мови, вчаться добирати слова для вираження своїх думок, описи предметів чи явищ.
В процесі шкільного навчання діти вчаться правильно висловлюватися, виражати свої думки інструментами усній і письмовій промови. У дітей молодшого шкільного віку активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, з кожним разом школярі вчаться володіти все більш складними граматичними структурами, правильно і доречно їх використовувати. З початком шкільного навчального процесу виняткове значення набуває вивчення грамотності в письмовій та усній мові. Завдяки цьому молодші школярі вчаться грамотно налагоджувати комунікаційний процес із зовнішнім світом – однолітками, вчителями та іншими дорослими. Читання допомагає збагатити словниковий запас дітей, вчить їх правильній побудові фраз, словосполучень, речень. Наступною сходинкою стає листа, у якому дитина навчається застосовувати на практиці теоретичні навички побудови тексту, що теж є значним поштовхом у розвитку мовлення молодших школярів.
